Міжнародний день екологічних знань

Щорічний Міжнародний день екологічних знань, 15 квітня, започаткований у 1992 році під час Конференції ООН з глобальних проблем навколишнього середовища, Бразилія, Ріо-де-Жанейро.
Тут увага учасників була зосереджена на екологічній освіті, знаннях про екологію серед широкого загалу та поширенні екологічних знань планетою. Саме сьогодні у світі відбувається інформування щодо екологічної безпеки як у межах конкретної країни, так і світового масштабу. Під час святкування у різних освітніх закладах відбуваються тематичні акції та заходи, мета яких проінформувати учнів, студентів та інших людей про стан екології та її захист. Зазвичай цього дня мешканців населених пунктів організовуються акції озеленення.

А чи знаєте Ви?

Найчистішою, з точки зору екології, територією вважається територія Тибету.

Понад 10% поверхні нашої планети належить до класу заповідних земель.

95% електроенергії у Швеції отримують через спалювання сміття, причому левова частка якого імпортується з інших країн.

Спеціально для гри у гольф на круїзних лайнерах випускаються м’ячики, які одночасно є кормом для риб.

70% придатної до вживання прісної води витрачається на сільське господарство, 22% забирає промисловість і тільки 0,08% використовується в повсякденному житті.

80% всіх природних багатств, що видобуваються в світі, споживається 20-ма % населення планети, сильними цього світу. Причому більша частина ресурсів добувається в країнах, що розвиваються.

У результаті глобального потепління рівень світового океану в XX столітті піднявся на 20 сантиметрів.

Щороку загальна площа пустель збільшується на 27 мільйонів гектарів.

Найбільшою проблемою залишається забруднення навколишнього середовища. Особливого занепокоєння викликає забруднення вод. Наприклад, Саргасове море настільки відоме своїм екологічним станом, що заслужило назву «сміттєва пляма».

Сміттєзвалища складаються на 35% з пакувальних матеріалів. Півтисячоліття – саме стільки треба, щоб повністю розклалася пластикова пляшка. Паперові пакети не менш шкідливі для природи, ніж пластикові. Вони займають багато місця, вимагають більше енергії для їх переробки та виробництва, а на звалищі через пошарове розташування розкладаються не швидше, ніж їх поліетиленові аналоги.

За словами знаменитого Гарвадського біолога Уілсона щорічно зникає близько 30 000 видів живих організмів. До кінця цього століття планета Земля втратить близько половини свого нинішнього біорізноманіття. Прогнозують, що до 2050 року чверть всіх видів живих організмів буде перебувати під загрозою зникнення.

В Україні існують ті ж екологічні проблеми, що й у всьому світі: невеликі обсяги перероблення сміття, забруднення водойм, кліматичні зміни та інше. Хоча, згідно із соцопитуваннями, 93% українців вважають охорону довкілля важливим питанням, 87% – що можуть особисто відігравати роль у його захисті. Проте сучасні виклики, зокрема пандемія коронавірусу, провокують нові екологічні проблеми. Йдеться про утилізацію медичних відходів. Таке сміття містить небезпечні для природи і здоров’я людини хімічні речовини і мікроорганізми, тому його заборонено ховати на полігонах разом зі звичайними ТПВ та іншими відходами. В Україні кожне лікарняне ліжко на добу генерує в середньому від 2 до 10 кг медичних відходів. Проте поки невідомо, як ці цифри зміняться через пандемію. На жаль, в Україні понад 90% медичних відходів викидається незаконно, тому вони опиняються на звалищах, у посадках та лісосмугах. 

Джерело: https://www.facebook.com/groups/169483830816051/permalink/438732780557820