Блог Наталії Алішкевич: Уроки, виховні години

Безпечний інтернет

Медіаграмотність. З чого почати.

У світі, яким керує інформація, дитина мусить вміти її критично оцінювати, знати, яким джерелам можна довіряти, що таке фейкові новини та як захиститися від маніпуляцій.

Сучасні діти мають справу з інформаційним простором з найменшого віку (через ґаджети, телебачення, зовнішню рекламу тощо). Тому вони повинні знати, що таке медіаграмотність.

Інформація, яку людина отримує щодня через ЗМІ та соціальні мережі, формує її свідомість.

Як споживати інформацію правильно і про що варто розповісти учням?

ü Перевіряти факти.

Діти схильні довіряти всьому, що чують від дорослих. Важливо навчити їх із найменшого віку принципу “довіряй, але перевіряй”, іншими словами — критичному мисленню.

ü Перевіряти джерела інформації.

Пояснювати дітям, що таке “здорове” медіаповідомлення на прикладі “медіаїжі”, яку ми споживаємо кожного дня. “Медіакухар”, тобто автор повідомлення, обирає, з яких “продуктів” готувати, а люди обирають, якій “кухні” надавати перевагу — здоровій, тобто правдивій інформації, чи фастфуду жовтої преси. Харчування має бути збалансованим. Так само і “медіахарчування” має складатися з різних і перевірених джерел, аби не отруїтися фейками та джинсою.

ü Не плутати факти з оціночними судженнями

ГОЛОДОМОР 1932-1933 рр. забрав за собою мільйони українців. Українців, які хотіли жити, хотіли працювати, хотіли бачити свої дітей щасливими.

Кубики Рорі на уроці природознавства. 5-Б клас.

Відкритий урок з географії у 6-В класі.

( 7 лютого 2019 р.)

Тема: " Погода, її елементи, мінливість. Характерна погода за сезонами у своїй місцевості. Служба погоди, практичне значення прогнозів погоди".

День Соборності України

В січні 1918 року була створена Українська Народна Республіка (УНР), а на тих територіях, які входили до складу Австро-Угорської імперії, утворилася Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Уже у грудні цього ж року ці держави підписали договір про об'єднання.

22 січня 1919 року цей договір, що увійшов у історію як Акт злуки — акт об'єднання українських земель, оприлюднили у Києві на Софійській площі.

Тоді, на одній з головних площ столиці України пролунали такі слова: "Віднині зливаються в одне віками відділені одна від одної частини України — Галичина, Буковина, Закарпаття і наддніпрянська Україна — в одну Велику Україну. Наповнилися відвічні мрії, для яких жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна українська Народна Республіка. Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу». Після урочистого проголошення злуки на Софійській площі відбувся молебень, а потім — військовий парад оду".

Офіційний державний статус "День Соборності України" отримав у 1999 році.

На сьогодні День Соборності відзначають створенням "живого ланцюга". У 1990 році в акції взяли участь майже півмільйона людей, які взялися за руки і об'єднали Івано-Франківськ, Львів і Київ.

До 75-ї річниці визволення міста Кіровограда.

Гортаючи хроніку передвоєнних літ, варто згадати й те, що в 1939 р. у Кіровограді було відкрито філармонію, театр російської драми ім.Кірова, першою виставою якого була "Оптимістична трагедія" В.Вишневського. Став загальновідомим український драматичний театр ім.Кропивницького. Працювало 594 масові бібліотеки, 1073 клубні установи, виходили 2 обласні і 31 районна газети. Звичайно, тепер, прискіпливо аналізуючи власний історичний досвід, ми можемо сказати, що всі тодішні досягнення були результатом величезних, часом нелюдських зусиль десятків тисяч людей - від простих робітників і колгоспників до партійних і радянських керівників. Однак їх мирну працю перервала Велика Вітчизняна війна. У перші ж дні війни пішли на фронт тисячі наших земляків-чоловіків, їхні робочі місця зайняли жінки та діти. Кіровоградські заводи "Червона зірка", "Профінтерн" та інші розпочали випуск озброєння, боєприпасів, ремонт військової техніки. 24 червня під госпіталь переобладнано приміщення педінституту. Створювались винищувальні батальйони, загони народного ополчення. У липні 1941 року до них входило 70 тисяч добровольців. Боротьбу проти фашистів очолили підпільні обком, ЗО рай(міськ)комів партії та 251 підпільна первинна парторганізація. Ними створено 5 партизанських загонів, 29 диверсійних груп. В серпні 1941 року Кіровоградську область окупували фашисти. У Кіровограді, Олександрії. Павлиші, Адабаші, Терновій Балці окупанти створили концентраційні табори. Розпочались масові розстріли жителів Кіровоградщини і в першу чергу комуністів, комсомольців, керівників радянських органів. Особливо жахливими були розправи над євреями. Таким чином окупаційна влада запроваджувала "новий порядок". У роки війни Кіровоградщина втратила 92 тис. 860 чоловік. Незважаючи на величезні людські і матеріальні втрати , опір німецьким загарбникам в області наростав. Особливо активно діяли партизанські загони під керівництвом секретаря Кіровоградського обкому партії М.М.Скирди, які в листопаді 1943 року з'едналися з 31-ю танковою бригадою полковника Новікова, що прорвалася у тил ворога. Широким фронтом розпочалось звільнення області. 24-м з'єднанням і частинам Другого Українського фронту, які особливо відзначилися в боях за Кіровоград, присвоєно почесне найменування "Кіровоградських", і про це приємно згадати в ці дні, коли ми відначаємо 75-ту річницю звільнення від фашистів нашого Кіровограда. Багатьом уродженцям області за сміливість і відвагу вручено бойові нагороди, а 135-м із них присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу, у тому числі командирові дивізії Петру Кириловичу Кошовому і командиру гвардійського авіаполку Олексію Юхимовичу Мазуренку – двічі. Героями визволення Чехословаччини стали наші земляки (Діброва, 1.Мельник, О.Єгоров. В Італійському Русі Опору воювали Кіровоградці С. Базенков і В. Поліщук. Звання почесного громадянина Кракова присвоєно знаменитому розвіднику О.Шаповалову. Уродженець Гайворонського району Г.Балицький став Героєм Радянського Союзу та Кавалером польського Золотого Хреста. Вихованець Бобринецького сільськогосподарського технікуму В.Порик брав участь у партизанській боротьбі з фашистами на території Франції. Тих, хто боровся за звільнення Батьківщини від фашистських загарбників, залишається в живих усе менше й менше. Ми називаємо їх ветеранами війни. Без перебільшень - це гордість нашого народу. Але давайте не забувати, що це не пам'ятники, до підніжжя яких годиться час від часу покладати квіти, а живі люди, які потребують постійної уваги з боку держави, близьких і друзів. Вони завоювали для нас свободу, а значить заслужили право на гідне життя на схилі віку. Наш святий обов''язок зробити для них усе можливе, щоб їх життєва осінь була теплою і затишною, щоб вони, як і солдатські вдови, не відчували себе забутими і приниженими. Уклонімося в цей день усім і кожному , живим і мертвим, тим, хто власною кров''ю і відвагою відстояв свободу і майбутнє для своїх нащадків. Давайте вшануємо пам''ять тих, кого з нами сьогодні немає, хто віддав своє життя в ім''я Батьківщини. По нашій землі, охопленій пожежою війни, пройшли фронтові дороги відомих письменників-визволителів Кіровоградщини. А саме: Олеся Гончара, Бориса Польового. Василя Бикова, Євгенія Долматовського, Василя Козаченка та багатьох інших, які в своїх творах змалювали правдиву історію боротьби трудящих області за визволення своєї землі і поневолених народів. Події минулої війни знайшли відображення також в публікаціях місцевих журналістів та краєзнавців І.Братченка, І.Олефіренка, О.Рябошапки, І.Артеменка, В.Чабаненка, Ю.Матівоса та інших.

Булінг – це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Під терміном "булінг", пояснюють в Біляївському районному центру соціальних служб для сім'ї, молоді та дітей, – це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.

Що таке толерантність?

Толерантність – це повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Також толерантність – це єдність у різноманітті, те, що переходу від війни до культури миру. Для громадян це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.

Сьогодні толерантність – яскравий показник ступеню демократичності кожної держави й одна з умов її розвитку. Політична толерантність є основою для плідних міжнародних відносин.

Для того, щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Для цього необхідно:

· бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто різні;

· навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається;

· цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;

· зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.